Як визначити ртуть у повітрі приміщення, щоб уникнути отруєння її парами?

Ртуть – це природний елемент, який у невеликій кількості міститься в повітрі, воді та ґрунті. Разом з лавою він викидається під час виверження вулканів, вивітрюється із земної кори. Але найбільшим забруднювачем навколишнього середовища є необачна промислова діяльність людини.

Ртуть належить до речовин 1 класу небезпеки, тобто це надзвичайно токсична речовина. Навіть у невеликих кількостях вона може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям та важкі отруєння.

Джерела надходження ртуті в організм людини

Ртуть існує у трьох формах: елементарній (металевій), органічній (метилртуть) і неорганічній (солі металу). Всі форми розрізняються за ступенем токсичності та впливом на нервову, травну, імунну системи, легені, нирки, шкіру, очі.

Ртуть міститься в багатьох пристроях: термометрах, барометрах, флуоресцентних лампах. Отруєння елементарною ртуттю відбувається головним чином шляхом інгаляції: токсичні пари швидко поглинаються і розподіляються по всіх органах. Більшою мірою ртуть акумулюються в нирках і мозку.

Неорганічні сполуки застосовуються у фармації як антисептичні консерванти або як антибактеріальні добавки в мазях для шкіри. Досі ртуть широко використовується в амальгамному стоматологічному наповненні. Токсичність солей ртуті залежить від їх розчинності. Здебільшого вони викликають шлунково-кишкові захворювання, накопичуються в нирках і призводять до їх ураження.

Джерелом надходження в організм людини органічних сполук є морепродукти. Як тільки природна ртуть потрапляє у воду – бактерії перетворюють її на метилртуть. Мальки риб ковтають  планктон, більші риби з’їдають менших і потрапляють на обід до людини. Таким чином, корисна рибна дієта стає отруйною.

Перші симптоми отруєння ртуттю – оніміння кінцівок, надалі розлади координації, погіршення зору та смерть від ураження центральної нервової системи.

Фактори, від яких залежить ступінь впливу ртуті на організм людини

Небезпека ртутного випаровування – відсутність запаху. Легке отруєння відбувається при нетривалому вдиханню парів ртуті. Гостра або хронічна форми можуть виникати через професійні ризики або при промислових аваріях. На ступінь тяжкості також впливає вік людини, доза і тривалість інтоксикації (разова або хронічна). Найбільшу шкоду завдає ртуть плоду в утробі матері.

Є задокументовані дані про негативний вплив ртуті на здоров’я населення в Японії. Між 1932 та 1968 роками завод, що виробляв оцтову кислоту, скидав відпрацьовані рідини, які містили велику кількість метилртуті, в затоку Мінамата. Бухта була багатою на рибу і молюсків, що становили основний раціон харчування рибалок та їхніх сімей. Дивні розлади у людей, які пізніше назвали хворобою Мінамата, привернули увагу науковців. Серед симптомів цієї хвороби: пошкодження головного мозку, параліч, некогерентна мова і марення. Від такого отруєння постраждало близько 50 000 осіб.

Також науковцями було проведено вибіркове обстеження населення в Бразилії, Канаді, Китаї, Колумбії, Гренландії, які живуть риболовлею. Результати досліджень показали, що від 1,5 до 17 дітей на кожну тисячу обстежених мали когнітивні порушення (розумову відсталість), що викликані споживанням риби, яка містить ртуть.

Як визначити пари ртуті в повітрі приміщення?

Якщо ви розбили термометр, провели демеркуризацію, але продовжуєте турбуватися за чистоту приміщення або просто хочете впевнитись, що ніякі токсичні елементи не загрожують здоров’ю сім’ї, – скористайтесь тестом для моніторингу парів ртуті в повітрі YOCHEM. Цей тест адаптований під домашнє використання, простий у застосуванні. Тест заснований на поглинанні ртуті з повітря реакційною зоною, що спричиняє зміну кольору зони.

Тест на пари ртуті YOCHEM є моніторинговим – чим більша кількість парів ртуті присутня в приміщенні, тим швидше тест змінить колір. Якщо тестова смужка не змінює колір протягом довгого часу – небезпечних концентрацій парів ртуті в повітрі немає.

Тест містить дві смужки з клейкого матеріалу. Їх можна використовувати як для моніторингу повітря двох різних приміщень, так і застосовувати другу смужку як контрольну – розпакувати її у випадку, якщо перша смужка через певний час змінила колір. Якщо друга смужка також швидко змінить колір – у повітрі знайдено пари ртуті.